МИРОСЛАВ ЛАЮК
ІСУСИ ПЕРЕХРЕСТЬ
хто стерегтиме твої світлофори після їхньої втечі –
втечі ісусів перехресть
тих синів божих котрим щоразу на зелене світло
пробивають долоню щоразу на зелене
вас дуже багато о ісуси перехресть
більше ніж тих за кого варто страждати!
коли одного дня ви наважитесь піти
і потягнете за собою ці чорні асфальтовані хрести
коли почну солодко згорати
я кидатиму вам у спини каміння
бо перший полетів уже давно
і метушитимуться люди під моїми нігтями
я кидатиму радісно вам у спини каміння
а потім сам ним ставатиму
а потім ставатиму ще й деревом
і нафтою нижче горла
і замикатиму воду
і сіль засипатиму під шкіру
втечі ісусів перехресть
тих синів божих котрим щоразу на зелене світло
пробивають долоню щоразу на зелене
вас дуже багато о ісуси перехресть
більше ніж тих за кого варто страждати!
коли одного дня ви наважитесь піти
і потягнете за собою ці чорні асфальтовані хрести
коли почну солодко згорати
я кидатиму вам у спини каміння
бо перший полетів уже давно
і метушитимуться люди під моїми нігтями
я кидатиму радісно вам у спини каміння
а потім сам ним ставатиму
а потім ставатиму ще й деревом
і нафтою нижче горла
і замикатиму воду
і сіль засипатиму під шкіру
Дерева
твої дерева живі дерева
корінням зшиті з тілами предків
у страсний тиждень з кори б’ють кров’ю
виходять лики
твої дерева живі дерева
на птахах грають як оркестранти
без диригента на скрипці іволг
маестро липа
твої дерева живі дерева
в обличчя вікон будуть скребтати
кусати лікті ломити руки
дітей втрачати
твої дерева живі дерева
трикратно гримнуть у мертві двері
зайдуть до хати попросять пити
попросять душу
корінням зшиті з тілами предків
у страсний тиждень з кори б’ють кров’ю
виходять лики
твої дерева живі дерева
на птахах грають як оркестранти
без диригента на скрипці іволг
маестро липа
твої дерева живі дерева
в обличчя вікон будуть скребтати
кусати лікті ломити руки
дітей втрачати
твої дерева живі дерева
трикратно гримнуть у мертві двері
зайдуть до хати попросять пити
попросять душу
Жертвоприношення*
о дерев’яний аврааме що вбиває дерев’яного ісаака
о майстре пінзелю
котрі були і не були
вас забагато у цьому просторі – у цьому просторі
від сузір’я подорожника до сузір’я лева
вас забагато у цьому смертельно отруйному і несамовитому танку
повітря вас просто дуже-дуже забагато
вийдіть будь ласка геть покиньте це приміщення
я вас благаю на колінах
як ви благали господа доводячи йому свою відданість
на одній зі старозавітних гір чи у соборі святого юра
вийдіть геть щоб ніхто не міг більше побачити ваші гострі контури
ваші тваринні погляди – погляди безтурботних козуль
о дерев’яний аврааме що вбиває деревяного ісаака
о майстре пінзелю
котрі були і не були
вийдіть геть серед ночі
коли півні тремтітимуть у курниках від привидів лиса
коли розцвітатимуть бузки і магнолії
коли тріскатимуть урійські гранати над євфратом
вийдіть такі всі в золоті щоб ніхто не бачив
навіть той
там
щоб він теж
був під сумнівом
_______
* "Жертвоприношення Авраама" – назва скульптури Івана Георга Пінзеля (XVIII ст.).
о майстре пінзелю
котрі були і не були
вас забагато у цьому просторі – у цьому просторі
від сузір’я подорожника до сузір’я лева
вас забагато у цьому смертельно отруйному і несамовитому танку
повітря вас просто дуже-дуже забагато
вийдіть будь ласка геть покиньте це приміщення
я вас благаю на колінах
як ви благали господа доводячи йому свою відданість
на одній зі старозавітних гір чи у соборі святого юра
вийдіть геть щоб ніхто не міг більше побачити ваші гострі контури
ваші тваринні погляди – погляди безтурботних козуль
о дерев’яний аврааме що вбиває деревяного ісаака
о майстре пінзелю
котрі були і не були
вийдіть геть серед ночі
коли півні тремтітимуть у курниках від привидів лиса
коли розцвітатимуть бузки і магнолії
коли тріскатимуть урійські гранати над євфратом
вийдіть такі всі в золоті щоб ніхто не бачив
навіть той
там
щоб він теж
був під сумнівом
_______
* "Жертвоприношення Авраама" – назва скульптури Івана Георга Пінзеля (XVIII ст.).
Тренос дідової хати
ось мить: порожнє все зі стін зняли ікони
прапредки зі світлин устали і пішли
болить – і б’є душа у мідносердні дзвони
в дзвіниці на горі де хмари як воли
ось мить: сховався бог за комином із кахель
і плаче як малий і кахлі світло тчуть
і плаче крізь дощів туберкульозний кашель
і кахлі кожен нерв немов тавро печуть
аж хата наче бомж хтось вікнам вибив зуби
ніхто сюди не йде тут більше не живуть
і душі вийшли геть немов дерева з зрубу
і впав останній дуб назад закривши путь
півзливи на даху – щоб вогко стало венам
а інші півдощу розмотують бинти
і тільки щось щемить хрипким вселиким треном
сидить на лаві бог сидить не хоче йти
прапредки зі світлин устали і пішли
болить – і б’є душа у мідносердні дзвони
в дзвіниці на горі де хмари як воли
ось мить: сховався бог за комином із кахель
і плаче як малий і кахлі світло тчуть
і плаче крізь дощів туберкульозний кашель
і кахлі кожен нерв немов тавро печуть
аж хата наче бомж хтось вікнам вибив зуби
ніхто сюди не йде тут більше не живуть
і душі вийшли геть немов дерева з зрубу
і впав останній дуб назад закривши путь
півзливи на даху – щоб вогко стало венам
а інші півдощу розмотують бинти
і тільки щось щемить хрипким вселиким треном
сидить на лаві бог сидить не хоче йти